Інноваційні

технології

 Музейна педагогіка

Музейна педагогіка передбачає, що освіту та виховання дітей слід здійснювати на музейному матеріалі, який становить загальнолюдські цінності. Кожен музей – професійний чи створений в дошкільному закладі – може сприяти реалізації патріотичного, гендерного, сімейно-родинного, естетичного, морального, правового виховання.  Сутність технології полягає у розумінні музею як «багатовимірного світу», в якому переплітається досвід раціонального пізнання з чуттєвим. 

  В дошкільному закладі створені такі міні - музеї:

 Міні- музей "Бджілка"

Міні - музей "Одного дерева і не тільки"

Міні - музей "Комахи"

Міні - музей космосу

Міні - музей писанкарства

Міні - музей "Творчий шлях гудзика"

Міні - музей  "Чарівна намистинка"

Міні - музей ложки

Міні - музей  "Квіти"

Міні - музей "Лікарські рослини"

Міні - музей транспорту "Від карети до ракети"

Міні - музей Народна іграшка"

Міні - музей "Український посуд"

 Науково-педагогічна Програма з математики "Росток"

    В дошкільному закладі ми використовуємо Програму

"Росток", яка розроблена з позицій розвиваючого

навчання. Вся система завдань спрямована таким

чином, щоб поруч з розвитком обчислювальних навичок,

навичок каліграфії діти вчилися аналізувати,

порівнювати, узагальнювати, класифікувати. Із перших

занять дітям пропонуються завдання, які потребують від

них творчості: "придумай", "знайди", "склади", "вибери",

зафарбуй"; розвивають не тільки розум, але й волю,

почуття, мотиви діяльності та духовної потреби.  

Програма "Росток" має міцний зв'язок з практикою,

реальними проблемами навколишнього світу. Це

пов'язано з направленістю програми на розвиток дітей і

на формування у них пізнавальних інтересів.

Навчання читання дошкільників за

методикою Л.Шелестової "Вчимося

читати"

Нами було обрано авторську методику Л.В. Шелестової “Вчимося читати” що допомагає відійти від усталених методів та прийомів в ознайомленні дітей дошкільного віку із звуками та буквами, а в подальшому – і в оволодінні навичками читання та письма.

 Л.В.Шелестова – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України, автор методики навчання читання дошкільників, яка протягом 12 років апробується у дошкільних навчальних закладах України.

 “Вчимося читати” – навчально-розвивальний посібник, в якому враховано вимоги Базового компонента дошкільної освіти в Україні та Базової програми розвитку дітей дошкільного віку “Я у Світі” щодо мовленнєвого розвитку та навчання елементів грамоти дошкільнят. Він може використовуватися в організації навчальної діяльності дітей у ДНЗ у формі занять з навчання грамоти чи індивідуальної роботи, а також гурткових занять для дітей, що виявляють ранній інтерес і здібності до читання.

 Методика навчання читання розрахована на чотирирічних дітей, проте, запропоновані завдання посильні й цікаві для трирічних малюків, однак виконувати завдання варто у вдвічі повільнішому темпі і з більшою допомогою дорослих.

 Завдання в посібнику рекомендовано викладати у поданій послідовності:

 - ознайомлення зі складом;

 - відшукування певних складів серед інших;

 - виділення певних складів у словах в різних позиціях;

 - складання сліз з уже відомих складів.

 Посібник зручний для дітей та дорослих, для дітей – це робочий зошит з оволодіння процесом читання, для дорослих – посібник з питань організації та методики навчання.

 В книзі подані рекомендації як працювати за даною книгою, представлено і саму техніку навчання читання.

 Саме цю методику навчання читання дітей використовують вихователі нашого дитячого садочка.

Пізнання світу за спадщиною Василя Сухомлинського

Ввідповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, одним із завдань є виховання у дошкільників інтересу і любові до природи, бережливе й турботливе ставлення до рослин і тварин. Важлива передумова цього - засвоєння дітьми норм і правил поведінки стосовно об'єктів навколишнього середовища, вироблення у них умінь, необхідних для включення у природоохоронну діяльність.

Природа є важливим засобом гармонійного всебічного розвитку дитини. Василь Сухомлинський зазначав, що «природа - величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу».
Активне спілкування з природою народжує і зміцнює у дитини безцінну якість, властиву людській особистості,- доброту.

Наші педагоги широко впроваджують педагогічну спадщину великого земляка. Перед нами стоїть важливе завдання: як же дати відчути малому радість перших відкриттів, коли він входить у дивний світ, що навколо нього? Як перетворити природу у могутній засіб виховання гуманних почуттів? І чи зможе дошкільник засвоїти причинні зв'язки між явищами, зрозуміти залежність між природними об'єктами? Виявляється, може, і найпростіший шлях до цього – спостереження, праця в природі, продуктивні види діяльності, гра, самостійна художня діяльність. Тому у грі, в процесі продуктивної діяльності дітей ми навчаємо відображати те, що спостерігали у природі, використовуючи природний матеріал. Ми пам’ятаємо, що у природі закладені в доступній для дитини формі прості й водночас дуже складні речі, предмети, факти, явища, залежності, закономірності, інформацію про які нічим не можна замінити, бо інформація про ці речі, предмети є тим світом, в який входить сама дитина, а в цьому світі - першоджерело її уявлень, думок, узагальнень, суджень.

Педагогічна пісочниця в роботі з

дошкільнятами.

Впровадження принципово нових підходів до дитини, потребує багато в чому й новітніх технологій. Педагоги широко послуговуються ними, творчо переробляючи й адаптуючи до конкретних умов. Такою інновацією, зокрема, стала робота з піском. Вона взяла початок від прадавніх дитячих ігор з цим улюбленим матеріалом, а також сучасних психологічних методик і трансформувалася в інтегровану технологію різнобічного розвитку дитини. У наш стрімкий час, коли технічний прогрес міцно ввійшов у життя, батьки через надмірну зайнятість та педагогічну необізнаність, на жаль, дозволяють ді­тям забагато часу проводити перед телевізорами та комп'ютерами, що негативно позначається як на пси­хічному здоров’ї малюків, так і на їхньому фізичному стані: втомлюються очі, неправильно формується по­става, розвивається малорухливість. Діти менше спілкуються з однолітками, виникає емоційна напруженість, підвищується рівень тривожності та агресивності, зни­жуються зосередженість та самооцінка.

 Усе це спонукає нас шукати нові концептуально обґрунтовані підходи. Зокрема, педагоги ДНЗ 10 «Любавонька» розробили  конспекти занять,які забезпечують якісні зміни в інтелектуальній, емоційно-ціннісній, дієво-практичній сферах розвитку особис­тості відповідно до програми «Дитина»

 Практика показує, що пісок є чудовим засобом для розвитку та саморозвитку наших вихованців, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан.

Пісок складається з окремих піщинок, які симво­лізують індивідуальність людини, а піскова маса — життя у Всесвіті.

 Податливість піску дає кожній ди­тині можливість відчути себе твор­цем. Дитина створює споруди з піску, якийсь час милується ними, граєть­ся, а потім руйнує, щоб з'явилося щось нове. Один сюжет змінюється іншим, і так без кінця. Хтось може подумати: надто все просто, але саме ця простота, природні для людини дії приховують у собі унікальну та­ємницю: в світі немає нічого такого, що було б остаточно зруйновано — просто старе поступається новому.

 Багато разів проживаючи це, дитина досягає стану душевної рівноваги.

Не варто також ігнорувати корекційно-розвивальні ресурси за­нять з піском у роботі з дітьми, що мають вади розвитку. В пісочниці створюються додаткові можливості для розвитку тактильної чутливос­ті, “мануального інтелекту” дитини.

Таким чином, ми впевнені:роботу з піском мож­на органічно вплітати в освітньо-виховний про­цес, що сприяє розвитку творчого потенціалу дітей, дає можливість ефективно організувати корекційну роботу.

Дитяче експериментування в природі

Суть технологій: організація процесу формування уявлень дошкільнят про природу і людину через призму ціннісних орієнтацій. Реалізується потреба кожної дитини в доступному експериментуванні  та в природодослідженні.

ТРВЗ - теорія розвитку винахідницьких завдань

ТРВЗ - один із сучасних методів навчання творчого мислення. Методика ТРВЗ походить із технічної галузі, але її принципи видалися настільки ефективними та зрозумілими, що дану методику було розроблено для роботи  з дітьми дошкільного віку. Мета цієї методики полягає у формуванні системного, діалектного мислення, розвитку творчої уяви, винахідницької кмітливості. Вона дає змогу вихователям не просто розвивати фантазію дітей, а навчати їх мислити творчо, розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, бачити і вирішувати проблеми.

Технологія «Художнє слово і дитяче мовлення»

(авт. Н.В.Гавриш)

Найважливішими джерелами розвитку дитячого мовлення є художня література та усна народна творчість, величезна сила впливу яких тра­диційно використовувалася у вітчизняній та за­рубіжній педагогіці як могутній чинник виховання та освіти підростаючого покоління. Виховна і ху­дожня цінність цього виду мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу, насамперед, мовних засобів виразності, адже мова художнього твору є найкращою, найви­щою формою літературної мови, яку діти прагнуть наслідувати.

Театр кольорових долоньок 

Це незвичайне музично-сценічне дійство в якому активізується творче мислення, розкриваються креативні здібності, розвиваються музично-    слухові та зорові уявлення.  У такому дійстві органічно поєднуються зримі образи, звуки, кольори. Сюжетна лінія розвивається викликаючи  відповідні емоційно-психологічні стани, знайомі образи постають в незвичній абстрактно-символічній формі, що дозволяє дитині самостійно фантазувати та реалізовувати власні уявлення про дію. Швидка зміна настроїв, дійових осіб, різноманітна кольорова палітра активізує увагу, мислення, сприйняття. У дітей формується гама почуттів, особистих вражень, виникає бажання до співтворчості та самореалізації.                                                           Саме цей вид театралізованої діяльності дозволяє використовувати такі методи та прийоми, які активізують креативне мислення малюків, дають поштовх до творчої дії.                                                                                               Протягом роботи над виставою вдається вирішити ряд творчих завдань:

- дитина підбирає образ відповідно до характеру мелодії;

- визначає кольори за музичним образом, настроєм;

- передає пластикою руки та пальців художній образ, втілюючи задум;

- за допомогою виразних жестів передає дії казкових героїв;

Перевага такого виду театру  - доступність, компактність, мобільність, що дає змогу дитині швидко перевтілюватись, зберігаючи психо – емоційну рівновагу, реалізувати творчий потенціал у жестовій імпровізації. 

Здоров'язбережувальні технології

В основі здоров’язбережувального середовища лежить організація всіх процесів життєдіяльності дітей дошкільного віку відповідно до закономірностей побудови навчального процесу, ефективності вибору засобів і методів виховного впливу на дітей з урахуванням їхніх потреб, інтересів, індивідуальних особливостей і потенціалу кожної дитини зокрема. 

            Здоров’язбережувальна технологія, як складова структурна одиниця системи освіти, виступає в ролі якісної характеристики освітніх технологій, визначаючи ефективність збереження здоров’я суб’єктів навчального процесу в процесі досягнення освітнього результату. Особливістю здоров’язбережувальної технології є забезпечення пріоритетності впровадження моніторингу здоров’я  у навчально – виховний процес. Отже, поняття «здоров’язбережувальна технологія” має узагальнений характер і передбачає комплексну систему впливу на дитину з позицій збереження її здоров’я, а також базову вимогу до вибору всіх освітніх технологій.

            Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в ДНЗ слід виокремити: фітболгімнастику, партерну гімнастику, пальчикову, дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, 

психогімнастику, масажі тощо   

Гімнастика пробудження М.Єфіменка

 Гімнастика пробудження - невідмінна ланка фізичного розвитку дітей. Її місце - у другій половині дня після денного сну. Прокидаючись та виконуючи елементарні фізичні вправи, діти налагоджують свій організм до подальшої рухової активності