Ввідповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти, одним із завдань є виховання у дошкільників інтересу і любові до природи, бережливе й турботливе ставлення до рослин і тварин. Важлива передумова цього - засвоєння дітьми норм і правил поведінки стосовно об'єктів навколишнього середовища, вироблення у них умінь, необхідних для включення у природоохоронну діяльність.

Природа є важливим засобом гармонійного всебічного розвитку дитини. Василь Сухомлинський зазначав, що «природа - величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу».
Активне спілкування з природою народжує і зміцнює у дитини безцінну якість, властиву людській особистості,- доброту.

Наші педагоги широко впроваджують педагогічну спадщину великого земляка. Перед нами стоїть важливе завдання: як же дати відчути малому радість перших відкриттів, коли він входить у дивний світ, що навколо нього? Як перетворити природу у могутній засіб виховання гуманних почуттів? І чи зможе дошкільник засвоїти причинні зв'язки між явищами, зрозуміти залежність між природними об'єктами? Виявляється, може, і найпростіший шлях до цього – спостереження, праця в природі, продуктивні види діяльності, гра, самостійна художня діяльність. Тому у грі, в процесі продуктивної діяльності дітей ми навчаємо відображати те, що спостерігали у природі, використовуючи природний матеріал. Ми пам’ятаємо, що у природі закладені в доступній для дитини формі прості й водночас дуже складні речі, предмети, факти, явища, залежності, закономірності, інформацію про які нічим не можна замінити, бо інформація про ці речі, предмети є тим світом, в який входить сама дитина, а в цьому світі - першоджерело її уявлень, думок, узагальнень, суджень.