Дитячий садочок "Любавонька"

 

1-parents

     

1-spec

     

1-photo

     

1-food

zavitok

zavitok

 
Mar
1
2015

Веселі нотки

 1-romanenko-1    img383

 Дитина та музика

Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері в цей світ, необхідно розвивати у неї здібності та перш за все музичний слух і емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції, якщо дорослий якомога ближче не з'єднується зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають, то діти відчуваючи цю близьку довіру дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Діти дуже люблять слухати. Потрібно більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.

Музика, як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей засобом вираження почуттів, настрою, ідей. Слухання музики розвиває інтерес до неї, любов, розширює кругозір, підвищує музичне сприйняття.

Музика для слухання буває вокальною та інструментальною. Це можуть бути пісні, виконані батьками, чи музичні твори в аудіозаписі, відеозаписи. Для кращого запам'ятовування пісні чи музичного твору, можна його асоціювати з тим,  що бачить дитина довкола себе. Намалювати те, про що вона чула. Дуже гарно запам'ятовують діти пісні з мультфільмів тому, що вони сприймають пісню образно, відносно певного героя. Батьки повинні вчити дитину любити пісню, насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.

Для розвитку ритмічного сприйняття слід користуватися музичними інструментами. Але в домашніх умовах це можуть бути ложки, палички, камінці, капронові пляшечки чи коробочки, що наповнюють крупою, горохом, квасолею. Граючи на такому інструменті, дитина поліпшує виконання пісні й отримує велике задоволення.

Якщо музика викликатиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно й оптимально.

 

 

Музика в житті дитини.
Вплив музики на психічну діяльність дитини.

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення, спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).

У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика при гіперзбудливості, розгальмованим дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.
Музику можна слухати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - може заподіяти людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в змісті промови, в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не сприймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

Дитина та музика

Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух nf емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Як це прекрасно - знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати.Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.
Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів,настрою,Ідей.Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозор,підвищує музичне сприйняття.Музика для слухання буває вокального і інструментального.Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичні твори у грамзапису,ауді та відео записи.Для кращого запам”ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цілісність.

Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами.Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки, яки наповнюють крупою,горохом,квасолею. І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.

Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах.Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.
Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

 

ВИДИ ТЕАТРУ

ТЕАТР   ЯЄЦЬ

Щоб створити ляльку для настільного театру яєць, треба, насамперед, підготувати робочу основу. Сире яйце слід проколоти з обох боків голкою, потім через тоненьку трубочку, дмухаючи, видалити вміст, добре промити водою і просушити. Далі закріпити на конусі форми ниточку чи гумку і дрібними деталями оздобити ляльку. Основою театру яєць може стати коробка з вирізаним широким боком, а зверху на тоненьких дерев'яних планочках закріплюються іграшки. На внутрішньому широкому боці розміщується декорація до казки.

 

ТЕАТР СМУЖОК

Атрибути для театру смужок виготовляються із різнокольорових смужок картону чи кольорового паперу,наклеєного на цупку основу. Із смужок різної величини скручуємо кільця, потім скріплюємо їх залежно від форми фігури: менше до більшого, менше на більше. З маленьких шматочків вирізаємо вушка, вусики, хвостики, оченята і розміщуємо їх на коробках. Так з'являється кумедне рожеве поросятко чи прудка мишка.

 

 

ТЕАТР ШИШОК

Звичайна соснова чи ялинкова шишка може перетворитися на чудову ляльку. Для виготовлення іграшок настільного театру краще використовувати соснові чи кедрові шишки: вони об’ємніше і більш стійкі. Щоб "оживити" іграшку, треба з'єднати більшу шишку з меншою, причому тулуб – це вертикально розміщена шишка (кінчиком донизу), а голівка – горизонтально (кінчиком вбік). Для ніжок і лапок краще використати дріт чи трубочки для коктейлю, за основу слугуватимуть кришечки з поліетиленових пляшок, шапочки жолудів чи розрізані навпіл каштани. За таким принципом можна створити театр жолудів, театр каштанів.    

 

ТЕАТР МУШЕЛЬ

Складнішим для виготовлення, але не менш цікавим для гри є театр мушель. Оскільки матеріал для цього виду настільного театру досить ламкий, то вихователеві слід провести попередню роботу про поводження з такими іграшками. Щоб з'явилася лялька, слід посортуватимушлі за розміром (непоганим матеріалом слугують і морські, і річкові мушлі), з'єднати половинки клеєм і знову посортувати об'ємні деталі на більші і менші. Тепер з'єднати голівки з тулубом, прикріпити до основ лапки (окремі мушлі), акварельними фарбами розмалювати мордочки, вушка, лапки, і ляльки готові.

 

ТЕАТР КВІТІВ

Незвичним і оригінальним є театр квітів, що виготовляється із штучних квітів та зелені. На серцевинку чи бутон квітки прикріплюються оченята, ротик, носик, до листочків прив'язується цупка нитка чи тоненький дріт. Коли натягують і пускають нитку, листочки починають рухатися. Таким чином, коли актор промовляє слова персонажа, квітка "оживає".

 

ТЕАТР ОВОЧІВ

Цікавим моментом на осінньому святі буде театр овочів. Різноманітними деталями оздоблюються кабачок, гарбуз, кавун, баклажан, перець тощо. Неперевершеними фантазерами є батьки. Тож, залучивши батьків до участі у виставці персонажів із овочів, можна отримати оригінальні атрибути настільного театру овочів. Оскільки такі іграшки не зможуть довго зберігатися, то можна виготовити театр овочів із пап'є-маше. Ґудзики стануть оченятами, нитки – волоссям чи бородою, намистинки – ротиком, а решту деталей можна домалювати фарбами.

 

ТЕАТР ТОПОТУНЧИКІВ

Щоб виготовити іграшку - топотунчика, треба намалювати на картоні людину чи звіра, але ніжки і нижні лапки малювати не треба. Зображення вирізати. Кріпиться фігурка до внутрішньої долоні за допомогою тоненької гумки. На великий та вказівний пальці одягаються ніжки (наперстки чи корки з-під одеколону, обклеєні тканиною чи кольоровим папером). Така іграшка може "ходити", "бігати", "танцювати" на столі, при цьому її ніжки тупотять. Діти старшої групи зможуть виготовити ці іграшки самостійно. Футляром для збереження іграшок може слугувати коробка з-під торта або цукерок. Коли її оздобити малюнками, вона приваблюватиме малят, викликатиме інтерес до самостійної гри.

 

ПАЛЬЧИКОВИЙ ТЕАТР

Цей вид театру особливо доречний тоді, коли треба показати відразу кілька персонажів, як у казках "Колобок", "Ріпка". Оперування зодягненою на палець лялькою доступне вже молодшим дошкільникам. Дитина згинає пальці і промовляє слова героїв, рухаючи одним або кількома пальцями відразу. Можна при цьому використовувати ширму, а можна вільно рухатися по кімнаті. Найпростіші атрибути – це паперові ляльки, приклеєні до картонних кілець розміром з палець. За персонажів також правитимуть тенісні кульки, коробочки з-під ліків, футляри кіндер - сюрпризу.

 

ТЕАТР КАРТИНОК

Дошкільники дуже люблять розглядати малюнки в книжках. А якщо показати ці малюнки в русі, це дасть дітям ще більше задоволення. Обравши будь-яку казку, вихователь розкладає картинки на столі зображенням донизу або виставляє за ширму. Декорації можна закріпити на котушках, вони стійко тримаються і легко маніпулюють . Картинку-персонаж слід виводити плавно; коли озвучується герой, необхідно зробити рухи вперед, вбік. Поруху персонажа діти визначають, який саме герой зараз говорить. Головна умова – картинки повинні бути яскравими, намальовані у певному стилі.

 

ТЕАТР НА ОЛІВЦЯХ

Для цього виду театру знадобляться звичайні олівці, що слугуватимуть основою для маніпулювання персонажем. До однієї сторони олівця кріпиться сірникова коробочка, на якій зображені герої казок. Можна також на олівці закріпити ляльки пальчикового театру. Такі іграшки легко тримати у руках, водночас рухати двома героями. Ширмою слугує спинка звичайного дитячого стільчика, розгорнута книга і навіть плече. Таким театром дитина може бавитися самостійно чи демонструвати виставу друзям.

 

ТЕАТР ІГРАШОК

Цікаві сцени можна розіграти, використовуючи звичайні іграшки. Інтерес викликає у малят іграшкова родина: заєць-тато, зайчиха-мама, зайченя-син, сімейство їжачків. Вихователь сідає за стіл, діти розміщуються півколом. Праворуч і ліворуч від вихователя стоять стільці з іграшками, діти їх не бачать. Не маскуючи рук, вихователь бере іграшку, рухає нею по столу і говорить за персонажа. Вся увага дітей зосереджується на іграшці, з якою вони нещодавно бавилися, а зараз вона є актором. Іграшку виводять із-за столу, збоку, під час виходу доводять до краю стола і швидко опускають донизу. Усі іграшки повинні знаходитися так, щоб діти їх не бачили. Щоб показати, що лялька йде, слід повільно пересувати її поверхнею ; якщо лялька біжить, то рухати треба швидко. Якщо зайчик плаче, то він оченята закриває лапками,змерз – труситься, вітається – підіймає лапу. Мета таких показів – внести різноманітність у гру дітей, зробити іграшку цікавою.

 

КУЛАЧКОВИЙ ТЕАТР

Персонажі кулачкового театру виготовляються за принципом пальчикового театру. Для голівки можна пристосувати будь-яку паперову коробку (кубічну, конусну, циліндричну), лише якби помістився дитячий кулачок. До основи прикріплюються допоміжні деталі, вирізані із будь-якого матеріалу. Якщо на місці ротика вирізати отвір, то, поворушивши біля нього зсередини пальчиком, можна створити ефект ляльки, що говорить.

              

ТЕАТР РУКАВИЧОК

Для виготовлення оригінальних іграшок лялькового театру знадобляться старі дитячі рукавички з одним чи п'ятьма пальчиками. Так, удягнута на руку рукавичка з одним пальцем може зображувати голову, де палець,нещільно набитий ватою чи поролоном, слугуватиме носом, за очі правитимуть різнокольорові ґудзики, рот можна вишити червоними нитками, волосся робиться з грубої вовняної чи синтетичної пряжі, на вуха підуть пальці з інших рукавичок. Можна перетворити рукавичку й у цілісну фігуру звірятка або птаха – тоді її палець, вдягнутий на великий палець руки, стане рухливим хвостиком. Рукавичкою з п'ятьма пальцями можна показати зайчика. Кумедною вийде голівка, якщо всередину вивернути зайві пальці. Ті, що потрібно для відтворення певного образу,набиваються ватою або ж вони трохи звисають. Саму ж рукавичку-голівку дитина вдягає на кулачок. Якщо іграшки-рукавички одягнути на пляшечки, то вони легко слугують персонажами настільного театру.

 

ТЕАТР ЛОЖОК

Техніка виготовлення ляльок із ложок проста. На опуклому боці великої дерев'яної, пластикової чи металевої ложки слід наклеїти зображення мордочки звірятка чи обличчя персонажа-людини або намалювати їх акварельними фарбами (акварельний малюнок обов'язково слід вкрити шаром лаку). Вуха, волосся та деякі деталі тулуба можна зобразити відразу, а можна й виготовити їх окремо і приклеїти до ложки. Прямокутник барвистої тканини зшити з боків, одягнути на ложку й стягнути ниткою на шиї ляльки.

       

ФЛАНЕЛЕГРАФ

Специфіка фланелеграфа полягає в тім, що на ньому можна продемонструвати не кожен твір, оскільки самі по собі картинки – статичні і здебільшого лише ілюструють розповідь вихователя. Тому не слід добирати твори, де рух персонажів має важливе значення. Масштаб на фланелеграфі – річ умовна. Будинок чи дерево можуть бути меншими за людську постать, але слід дотримуватися таких правил: не можна розташовувати картинки-персонажі обличчям до краю дошки, перед ними обов'язково має бути простір; не слід розміщувати картинки на одній половині дошки; малюнки мають бути виразними, барвистими і стилістично єдиними, виконані в одній манері (українська казка, російська, молдовська).

Цікавою формою виготовлення картинок є дитячі малюнки. Стіл із фланелеграфом ставлять навпроти вікна, щоб світло падало на дошку. Перед показом картинки розкладають на столі в порядку їх демонстрування лицем вниз і нумерують

 

ТЕАТР МАСОК

Маски, що одягаються на лице, можуть бути і самостійними іграшками настільного театру. Можна такожвиготовити власноруч площинні і об'ємні маски із підручних матеріалів. Набори масок можуть бути до конкретного твору або довільними (маски звірят чи людей). Для показу площинних масок можна використати фланелеграф чи магнітну дошку, а для об'ємних стійкою основою стануть поліетиленові пляшки чи спортивні кеглі.

 

ТЕАТР ТІНЕЙ

Дійовими особами цього виду театру можуть бути як актори, так і силуети героїв, виготовлені з різного матеріалу. Для вистави тіньового театру виготовляється ширма, обтягнута світлою прозорою тканиною. За екраном закріплюється яскраве світло: електролампа, свічка, ліхтарик або виставляється навпроти вікна чи сонячних променів. Знизу плоскої фігури закріплюється паличка, за допомогою якої здійснюється рух персонажів.

 

 

ТЕАТР БАНОЧОК, ПЛЯШЕЧОК

Виготовляти такі іграшки неважко. Основою для майбутньої ляльки слугують баночки та пляшечки з під продуктів харчування, парфумів, шампунів тощо. Баночки обклеюються кольоровим папером чи тканиною. До кришечки прикріплюються нитки пряжі, підрізуються, і зачіска ляльки готова. Очі можна зробити з ґудзиків, обрізків паперу чи тканини. Пляшка з-під солодкого напою може стати гарною основою для ляльки кулачкового чи настільного театру. Низ пляшки відрізається, щоб можна було засунути руку. На кришечку одягається голова персонажа, пляшка обшивається тканиною. Мордочка оздоблюється дрібними деталями: намистинками, ґудзиками, стрічками.

         

ТЕАТР МАРІОНЕТОК

Основною деталлю, що приводить у рух ляльку-маріонетку, є ваги, вони бувають вертикальні і горизонтальні, за формою нагадують хрестовини з перетинками. Їх легко виготовити з дерев'яних брусочків, лінійок. У рух ляльку приводять тримаючи за середину вагів і нахиляючи їх вгору – вниз, ліворуч – праворуч. Важливою деталлю є довжина нитки. Слід враховувати, де буде демонструватися лялька: на підлозі чи містку. Частинами ляльки можуть бути різноманітні матеріали: пластикові баночки, пляшечки, кільця башточок, кульки тенісні або з пінопласту.

         

ТЕАТР ПЕТРУШОК

Ляльки-петрушки відрізняються від звичайних тим, що у них немає тулуба. Його замінює сорочка-рукавичка, яка одягається на руку. Щоб лялька ожила, треба одягти її на хрестовинку, утворену вказівним, середнім та великим пальцями руки. Для пошиття такої ляльки має бути спеціальна викрійка, а можна й використовувати ляльки, виготовлені у серійному виробництві. Цей вид театру потребує підготовки. Слід провести кілька занять із дітьми з розучування елементарних рухових вправ: лялька тре себе лапками по мордочці, обнімає вихователя, гладить його по голівці, притуляється до щоки, цілує... Сценою театру петрушок має бути ширма. На ній встановлюються декорації, відбувається дія спектаклю.

   

 

ТЕАТР ОРІГАМІ

Папір – це доступний та універсальний матеріал для виготовлення різноманітних поробок.  Орігамі приваблює дітей тим, що вони самі мають можливість створювати іграшки. Прийомами згинання та вирізання має володіти, насамперед, вихователь. Виготовлення іграшок - орігамі потребує певної підготовки і уміння. Та на сьогодні є достатня кількість літератури з цієї теми. Тож створити театр можна з будь-якими персонажами, виготовленими власноруч. Саме цей вид настільного театру надихає дітей на створення нових сюжетів, оскільки не до кожної казки можна виготовити усіх героїв за технікою орігамі. Великий інтерес викликає у дітей самостійне виготовлення ляльок -орігамі.

 

 

МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ В СІМ'Ї

Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і позитивно впливають на їх психологічний стан, тому розвиток музичних здібностей дітей просто необхідний.
Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними засобами:співати дитині пісні, привчати слухати музичні записи,дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість - водити дитину на концерти.
Треба, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладені в цю музику почуття.
Розмовляйте з дитиною, запитуйте в неї: - яка це музика: весела чи сумна, спокійна чи навпаки-тривожна;про що така музика може розповісти?Що під неї хочеться робити? Іноді, не називаючи твір, можна запропонувати дитині назвати його.  Такі питання викликають інтерес дітей до слухання музики і розвивають їхні творчі здібності. Можна загадати музичні загадки:співати мелодію без слів і запитати ,яка це пісня.

Створіть в родині атмосферу любові до музики, якомога більше схвалюйте потребу дитини проявити себе в музиці. Таким чином мало-помалу, непомітно дитина привчається до музики.

1364639825 be1a519e6aa0096aeec0b45105e0c042

 

Треба пам`ятати, що музика і музична діяльність приносять дитині радість і роблять її більш чуйною, більш уважною до інших, більш розвиненою і вихованою.

1                 anywalls.com-20496
ВПЛИВ МУЗИКИ  НА ПСИХІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ
Музика характеризується сильним психологічним впливом на дитину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслабл
яє чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від спокою та гармонії -до неспокою, пригніченості або агресії). У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.

Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти засинаючій дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну музику і попросіть дитину закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.

Зцілювальний потенціал музики відомий дуже давно і використовується сьогодні як потужний засіб зміни свідомості людини. Давньогрецький мислитель, математик та спортсмен Піфагор застосовував музику у лікувальних цілях. Аристотель вважав, що музика знімає важкі психічні переживання. У християнстві музика застосовувалася не лише в релігійних обрядах, а і як засіб гармонізації людських почуттів. Музичний фольклор завжди виконував в житті кожного народу важливу роль і впливав на розвиток його духовності, а отже і здоров’я нації.

Музика для дитини-світ радісних переживань.Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух і емоційний відгук.Інакше музика не виконає своєї виховної функції.

Рекомендації щодо музично-естетичного виховання дітей:

1.Мрійте, фантазуйте, смійтесь і грайте разом з дитиною -  діти відчуваючи цю близкість дорослого,відкривають свої таємниці,почуття та емоції.

2. Співайте дітям без музичного супроводу,щоб вони не тільки слухали,але й розуміли,про що ця пісня,вслуховувались в звучання слів та словосполучень.

3.Вивчайте пісні.

Для кращого запамятовування пісні,чи музичного твору,можна асоціювати його з тим,що бачить дитина навколо себе. Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Вчіть дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.

 

4.Слухайте разом з дитиною музику.

Музика для слухання буває вокальною та інструментальною.

Музикотерапія виникла давно і досліджувалася як за кордоном, так і в Україні. Спілкування з музикою позитивно впливає на  розвиток дитини. Що стосується дітей, у яких спостерігаються комплексні порушення психофізичного розвитку внаслідок тих чи інших змін в організмі, вплив музики на функціонування організму в цілому є надзвичайно важливим.

Отже,музикотерапія – це контрольоване використання музики в лікуванні, реабілітації та вихованні дитини, яка має психофізичні порушення. Вплив музики може бути спрямований на нейтралізацію патологічних проявів особистісного розвитку дитини та на відновлення її порушених функцій.

 

5.Користуйтесь музичними інструментами для розвитку ритмічного сприйняття дитини.

В  домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки,які можна наповнити крупою,горохом,квасолею.Граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.

6.Розвивайте танцювальні навички дитини.

Ритмічна музика може послужити засобом для цього.Давайте можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно.

Рекомендації по збереженню дитячого голосу і творчих проявів дитини у співочій діяльності:


• Не зупиняйте дитину, коли вона співає.
• Не дозволяйте дітям кричати і співати на холодному повітрі (поясніть – це руйнує голосовий апарат).
• Обов’язково заохочуйте творчі прояви дитини.
• Простимулюйте виникнення сюжетно-рольових ігор за музичними здібностями, нахилами та зацікавленістю дітей.
• Спонукайте дітей до співів групами дуетами, соло, влаштовуючи невеличкі концерти вдома.
Як це прекрасно-знайомити дітей з музикою. Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почуттів,настрою,ідей.

Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» – немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музичність у нього розвинути.

 

ПОРАДИ  БАТЬКАМ

 

Дихальні вправи

Мета: відпрацьовувати вміння регулювати темп мовлення і гучність голосу, вдосконалювати навички керування вокальним диханням

«Задуй свічку»

Спокійний вдих через ніс і так само спокійно видихнути ротиком на уявну свічку, пошепки промовляючи «ф – ф - ф»

«Здмухни пір’їну»

Тримаючи на рівні ротика долоньку, дитина здуває уявну пір’їнку. Потім викладач на відстані підносить свою долоньку.

«Аромат квітки»

Дитина носиком робить повільний глибокий вдих, а викладач контролює, щоб учень не піднімав плечі.

«Холодне – гаряче»

Діти імітують дмухання на гарячий чай, а потім диханням гріють замерзлі руки.

«Квітуча гілочка»

Викладач піднімає гілочку в руці і пропонує дітям понюхати її. Учні, піднімаючись на носочках роблять вдих, опускаючись – видих.

«Ой, болить»

Викладач пропонує дітям уявити що на долоньці ранка, яку обробили зеленкою. Учні дмухають на долоньку спочатку сильним, коротким диханням, а потім слабким, повільним.

«Духмяна хустинка»

На хустинку розлили парфуми і викладач пропонує дітям: на вдих відчути її аромат, а на видих промовити по складах слово «Добре», потім фразу на два – три слова «Дуже добре», «Дуже гарно пахне».

 

Вправи по звуконаслідуванню  Мета:розвивати вміння передавати голосом характерні інтонаційні особливості різних людей, тварин та звукове відтворення явищ та предметів.

-         Паровозному гудку: «у – у - у»;

-         Завивання вовка: « у – у – у»;

-         Аукання у лісі: «ау – ау – ау»;

-         Плач дитини: «уа – уа – уа»;

-         Шипіння гусака: «ш – ш – ш»;

-         Дзижчання комара: «зі – зі – зі»;

-         Завивання вітру: «в – в – в»;

-         Кування зозулі: «ку - ку – ку»

-         Мукання корови: «мму – мму – мму» тощо.

Вправи для розвитку міміки   Попередня робота: бесіда про значення міміки для передачі характерного образу. Хід вправи: перед дзеркалом необхідно промовити потрібну фразу з різною емоційною виразністю: (здивування, радість, сум, розчарування, байдужість, гнів.) Рекомендовані фрази: «на вулиці йде дощ», «я читаю цю книжку», «я хотів полити квіти але не було води», «мені хочеться спати».

Додаток   №5:  Етюди - дидактичні  ігриМета: проведення своєрідних тренінгів на передачу певного образу, відображення характерної поведінки різних героїв.

«Зобрази»: дорослий пропонує дітям послухати дитячі пісеньки та водночас зі словами тексту відтворювати дії героїв.                                         Пропонований репертуар: «В полі козлик наш гуляв»;                                                    «Зайчик сіренький сидить», «Жили у бабусі», «Два півники», «Хто у гості іде», «Жаб’ячий концерт», «Вийшла курочка гуляти», «Сіра киця», «Горобчики», «Дощик», «Бігли коні» і таке інше.

«Чарівний мішечок: дорослий пропонує дітям чарівний мішечок в якому знаходяться різні іграшки. Дитина бере іграшку та відтворює її поведінку та характерний образ. Інші діти відгадують.                                                   Пропоновані іграшки: зайчик, лисичка, вовк, ведмідь, м’ячик, машинка, лялька.

«Ти прийшов додому»Після бесіди про дії дітей, коли вони приходять до дому, запропонувати показати дії за допомогою пантоміми.  Інші відгадують, що  він робить. Пропоновані умови: магазин, зоопарк, парк, каток,

«Яка робота в нас»Діти діляться на дві групи. Одна з груп одночасно відтворює у рухах певну роботу (косять, рубають, фарбують, і так далі), а інша група відгадує цю дію. Потім групи міняються.

 

 

 

 

 

 

 

   
 

Дитяча сторінка

childpage

Відгуки

vidguk

Написати   повідомлення

zavitok

Готуємось в садочок

in sad

Веб-посилання

departament
pedpresa
ostriv
min os 
koipopk 
osvita
foto
#fc3424 #5835a1 #1975f2 #0feea2 #9c7f24 #ff807c